Епізод 68: Василь Горбачук, 8 березня 1977 року

[assassins_cloak]

Зі щоденника Василя Горбачука (1929–2013), українського мовознавця, у 1977 р. – доцента Слов'янського педагогічного інституту:

Безідейність. Оце недавно прочитав промову першої людини в республіці (та якої республіки!) – В. В. Щербицького на ХІІ з’їзді профспілок УРСР 3 березня 1977 р. А хоч би тобі одна якась свіжа думка! А хоч би одне живе слово! Кожен агітатор те саме говорить, у кожній газеті це пишеться. Ті самі штамповані, мільйони разів повторювані фрази, думки, поняття.

Микола розповів, що в Донецькому інституті (політехнічному) відбулися недавно комсомольські збори. Питання ставиться так: хто складе історію партії на три, той не радянський інженер. Навіть до нього пред’явлені претензії – чому склав історію партії (взимку) на добре, коли інші предмети на відмінно? Значить, не хоче вчити! Через суспільні дисципліни студентам нема часу на математику та інші спеціальні предмети. Масу матеріалу потрібно законспектувати. Просто жах!

(Василь Горбачук, Тридцять років на Донбасі, 1973–2004 рр. (щоденникові записи) (Слов’янськ: Друкарський двір, 2010), с. 52)

Ілюстрація: це не студенти Донецького політехнічного інституту у 1970-ті, а студенти його попередника, Донецького гірничого технікуму у 1920-ті, але нехай буде. Фотографія – живе втілення анекдоту з ключовою фразою «Третій ліворуч – товариш Хрущов», студент робітфаку технікуму Нікіта Хрущов справді сидить третім ліворуч.