assassins_cloak: (Default)
Плащ убивці ([personal profile] assassins_cloak) wrote2025-04-23 09:22 am

Епізод 479: Володимир Винниченко, 23 квітня 1929 року

Зі щоденника Володимира Винниченка (1880–1951), українського письменника, громадського і політичного діяча, у 1929 р. – мешканця Парижа:

Сонце.

Оброблення «Намиста» – 3.

Прецікава й загадкова послужливість M-r Desvaux. Їздить, бігає, телефонує, привозить до мене нотаря, щоб оцінив будинок. І ввесь час запевняє (без ніякої потреби), що він тут ні до чого, що гіпотечні гроші має дати хтось інший, що він тут тільки послугу робить. А тим часом цей нотар весь час звертається до нього як до людини, що має в цій справі силу. Кінець-кінцем, нотар вважає, що під «Куток» не можна дати 100 тисяч. (Desvaux заховує цілком нейтральний вигляд. Але послужливість його не доходить до того, щоб сказати нотареві: «Та чого ж не можна? Та, може, трошки зменшивши, можна?». Ні, ні, він – поганий актор). Щоб уникнути прикрої хвилини відмови, вони вигадують якусь даму, що немов дає гроші, що хоче купити собі будинок. От вони зараз до неї поїдуть, скажуть, і вона напевно купить «Куток». Ми гаряче дякуємо, і вони, з виглядом задоволености від розв’язання вузла, виходять. Я знаю, що все це – штука Desvaux і ніякої дами немає. А проте?

(Володимир Винниченко, Щоденник, Т. 4, 1929–1931, редактор Григорій Костюк, упорядкування текстів Олександра Мотиля (Київ; Едмонтон; Нью-Йорк: Смолоскип, 2012), с. 68–69)



Post a comment in response:

This account has disabled anonymous posting.
(will be screened if not on Access List)
(will be screened if not on Access List)
If you don't have an account you can create one now.
HTML doesn't work in the subject.
More info about formatting