assassins_cloak: (Default)
Плащ убивці ([personal profile] assassins_cloak) wrote2024-11-23 11:58 am
Entry tags:

Епізод 328: Григорій Ґалаґан, 23 листопада 1838 року

Зі щоденника Григорія Ґалаґана (1819–1888), українського поміщика, громадського діяча, у 1838 р. – студента Петербурзького університету:

Я цілковито розумію слова Федора Васильовича [Чижова; наставника автора], коли він каже: «Щоби не стати ницим, не слід писати рано повістей». Це дійсно правда: щоби писати повість чи, скоріше, щоби написати бодай трохи порядну, належить знати людей, належить уже прожити трохи на світі, і тоді можна правильно зобразити характери людей; без цього можна написати повість, але що вона буде? чим наповнить її 19-річна людина (особливо я, який зовсім ще не жив), якщо не загальниками? Все це я знаю, але незважаючи на це, мені страшно хочеться писати повість. Мені все здається, що та, яка будується в моїй уяві, маю бути дуже доброю. Яку я створив прекрасну жінку! о миле, привабливе створіння! що може з тобою рівнятися... Що я роблю? навіщо я даю волю своїй уяві? це для мене дуже шкідливо! але я вибачаю собі; я мало працюю, зовсім не виходжу, і цілком природно, що тоді уява бере гору, і у мене перед очима постають безперестанку жінки, милі жінки! Я сьогодні виходив гуляти, кожна порядна собою жінка мені здавалася красунею, і я готовий був кожну з них зупинити. Жахливо! сам знаю, що жахливо, але нічого робити; днів через 5 (коли поставлять міст) приїде обоз і привезе...

(запис передатовано відповідно до григоріанського календаря)

(Григорій Ґалаґан, Журнал (1836–1841), упорядкування: Марина Будзар, Євген Ковальов, за редакцією Ірини Колесник (Київ: StreamArLine, 2020), с. 61. Переклад з російської)





Post a comment in response:

This account has disabled anonymous posting.
(will be screened)
(will be screened)
If you don't have an account you can create one now.
No Subject Icon Selected
More info about formatting