Епізод 211: Олекса Грищенко, 29 липня 1920 року

[assassins_cloak]

Зі щоденника Олекси Грищенка (1883–1977), українського художника і мистецтвознавця, у 1920 р. – мешканця Константинополя:

Всі дні, як звичайно, блукав по Стамбулі і в Пері, між огидними пиками спекулянтів, шахраїв та сутенерів. Банальність, брехня, пожадливість.

Перед тунелем, де німці збудували електричну залізничку з Ґалати до Пери, в мене вкрали гаманець.

Я спостерігав, як гралися шибеники, борючись навкулачки. Хто і як витягнув гаманець – один Аллах знає. У гаманці були ключі від валіз, що залишилися в Москві, і 80 піястрів.

В одного з моїх приятелів украли гаманець із 30 лірами. Він стояв на східцях трамваю і тримався поруччя.

– Мене грабують! – кричив він до свого товариша, який витріщив очі, нічого не розуміючи. Злодій зіскочив з трамваю і зник у Ґалаті.

(Олекса Грищенко, Мої роки в Царгороді 1919–1920–1921 (Мюнхен; Париж: Дніпрова хвиля, 1961), с. 134)

Ілюстрація: Олекса Грищенко, «Портери Золотого Рогу» – робота з константинопольського періоду життя художника.