Епізод 101: Іван Лисяк-Рудницький, 10 квітня 1932 року

[assassins_cloak]

Зі щоденника Івана Лисяка-Рудницького (1919–1984), українського історика і публіциста, у 1932 р. – учня Академічної гімназії у Львові:

Концерт випав досить добре: Я говорив привіт, всі мене хвалили, а хлопці сильно ґратулювали. Найгарнійшою точкою програми була інсценізація Гамалії, яка випалала дуже добре. Опісля подавали єї до радія.

Знов тепер дістав я нову роботу: Маю вчити два німецькі вірші на свято Ґетого, яке улаштовує наша гімназія. Видко, що я стаю улюбленим «коником», котрого уживають при всякій роботі.

Я був в кіні на комедії Вляста Буряна п. н. «Під курателею». Дурненька, але розвеселює, від комедії ніщо більше не жадається.

Читаю знамениті річи: «Народини Богів», «Юлій Апостата» і «Леонардо да Вінчі» Мережковського. Розвязує він в сих книжках могутний проблем: Христ і Антихрист. «Небо у горі, небо в долі, все що в горі є і на долі» се його гасло. Сила Агурамазди рівна силі Аримана. При тім дає барвний, прегарний образ епохи в котрій акція відбувається.

(Іван Лисяк-Рудницький, Щоденники, упорядники Ярослав Глистюк та ін. (Київ: Дух і Літера, 2019), с. 15)