Епізод 279: Федір Шевченко, 5 жовтня 1973 року

Зі щоденника Федора Шевченка (1914–1995), українського історика, у 1973 р. – члена-кореспондента Академії наук УРСР, старшого наукового співробітника Інституту археології:

День був напружений в зв’язку із складанням графіка підготовки 2 і 3 томів «Іст[орії] УРСР». Основа для складання дуже хитка, бо нічого не підготовлено на належному рівні. І десь в кінці дня підійшов до мене наш парторг сектору Ю. П. Л[авро]в і сказав, що хотів би зі мною поговорити, йдучи додому. По дорозі вгостив його 100 гр. та й сам випив. Десь через 30 хв. сказав, що хотів би, щоб я в цих складних умовах виступив з теоретич[ною] ста[тею], яка була б посередині між статею К[от]ляра та Голоб[уць]кого. Пропозиція така сама, яку висловив кілька днів тому М. К[ова]ль після розмови з А. Г. Ш[евелє]вим. Видно, що й ця пропозиція йде з того джерела. Я сказав, що про це подумаю. В розмові вияснилося, що розпорядження прийшло на зміну «наказу» який був перед цим підготовлений. Таке враження, що хочуть використати моє складне становище. [Сказав, що подумаю]. В мого співбесідника склалося враження, що готовий виконати його пропозицію. Він навіть подзвонив мені додому через деякий час, видно маючи перед цим розмову з шефом І[нститу]ту. Дещо дізнався і про те, як сватали М. Н. Л[ещен]ка на зав. відділом Д. І. Мишко, А. В. Л[ихо]лат. Три дні чую поздоровлення з нагоди мого «призначення». Хоч один я знаю ціну цієї події. Все на папері.

(“І знову німа роль за сценою”, у “Істину встановлює суд історії”: збірник на пошану Федора Павловича Шевченка, т. 1, Джерела (Київ: Державний комітет архівів України, 2004), с. 618–619)

Ілюстрація: київський костел Святого Миколая, 1973 р.