assassins_cloak: (Default)
Плащ убивці ([personal profile] assassins_cloak) wrote2025-04-28 10:02 am

Епізод 484: Григорій Ґалаґан, 28 квітня 1839 року

Зі щоденника Григорія Ґалаґана (1819–1888), українського поміщика, громадського діяча, у 1839 р. – студента Петербурзького університету:

Рішуче не знаю, що робити! Скоро наближаються іспити. У нас перший призначено 3-го травня, а я з римського права і з російської історії дуже погано готовий. Звичайно, правда, що і багато професорів попереджені, напр. Шнейдер, до того ж він мене і любить. Баршев (про нього з цього погляду нічого й говорити), Рождественський теж, усе це добре, але слід знати совість, і до того ж, на них покладатися не можна, і раптом я не витримаю іспит! сама ця думка змушує холодний піт виступити на тілі; це жахливо! два роки залишиться. А поміж тим нездоланні лінощі цілковито перешкоджають заняттям. Все далі й далі відкладаю. «Сьогодні неділя, вже 8 год. вечора, чи багато я можу зробити?» – кажу я собі у виправдання. Тим часом нікого нема вдома і... тепер дрімаю на канапі. Нема характеру, нема сили волі, щоби примусити себе скількись зайнятися. Мені здається, що я можу сказати журналу «до побачення», тому що я від завтра буду принаймні уникати всього цього, що може у мене відібрати хоч хвилину часу. О! дай Боже, щоби, коли я розгорну цю книгу, щоб я був студент 4-го курсу і дорогою до Малоросії.

(запис передатовано відповідно до григоріанського календаря)

(Григорій Ґалаґан, Журнал (1836–1841), упорядкування: Марина Будзар, Євген Ковальов, за редакцією Ірини Колесник (Київ: StreamArLine, 2020), с. 91. Переклад з російської)


Post a comment in response:

This account has disabled anonymous posting.
(will be screened if not on Access List)
(will be screened if not on Access List)
If you don't have an account you can create one now.
HTML doesn't work in the subject.
More info about formatting