Епізод 174: Костянтин Самбурський, 22 червня 1922 року

[assassins_cloak]

Зі щоденника Костянтина Самбурського (1867–1934), українського краєзнавця, псаломщика, у 1922 р. – мешканця села Гужівка тепер Прилуцького району Чернігівської області:

Виявляється, що мені треба внести ще два мільйони громадського податку. Духовенство оподатковане не на один, а на три мільйони рублів.

Мене вже внесено у список, кому буде віддано сінокіс.

Був у саду і в будинку Забелло. В будинку вже вийнято декілька рам з шибками. Майже всі великі, старі дерева вирубано. Залишилося ще багато дерев, але ці дерева за віком молодші. Поки що не зачепили липову алею. Вікові дерева майже всі вирубано. З вікових дерев залишилися дуби. Поступово будинок і сад спустошуються.

Кажуть, що в Польщі з’явився Савицький, революціонер першої революції, який оперував у Новозибківському повіті. Савицького тоді не вбили, він утік в Америку і тепер повернувся. Так кажуть про Савицького – героя першої революції.

Сьогодні через Гужівку проїхала якась родина на красивій великій бричці, в яку запряжено верблюда. Верблюд у красивій упряжі. Верблюд сильно стогнав. Сам верблюд красивий, красива бричка й упряж створювали красиву картину, а жалібний стогін порушував цю красу і викликав співчуття до тварини. Верблюд для всіх рідкісне явище.

(запис передатовано відповідно до григоріанського календаря)

(Костянтин Самбурський, Щоденники. 1918–1928 рр. Гірка українська історія очима псаломщика з Гужівки, упорядники Віктор Моренець, Віталій Шевченко, переклад з російської Віталій Шевченко та ін. (Київ: Гнозіс, 2015), с. 401–402)

Ілюстрація: кадр з фільму Миколи Шпиковського «Шкурник», 1929 р.