![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Зі щоденника Мирослава Кушніра (1922–1944/1945), українського поета, діяча ОУН, у травні 1943 р. – мешканця Бережан:
Дещо в більше демократичній формі відбувається набір охотників до дивізії Галичина (дехто каже, що добровольці ітимуть аж другого тижня, а наразі ідуть охотники) в Підгайцях. Розказував це один хлопець, що вчора звідтам приїхав. Насамперед війти проголосили, що набір обов’язковий і всі пішли в місто, але тут були оголошення і там стояло, що це йдеться добровільно. Тоді всі почали відтягатись, до стола ніхто не хотів іти. Аж прибіг якийсь чоловік (прізвища не пам’ятаю) і поздирав афіші, а поліція помогла товпам на місці знайти дорогу до комісії. Так вписалось 250 добровольців нараз.
Другого дня (тобто вчора) мала іти наступна громада Голгоче, але на 300 прийшло ледве 10 і тії втікли; що дальше сталось з цією громадою, не знати, бо в Підгайцях жандармерія арештувала багато тих, що не зголосилось. Отже справа зовсім поважніша, у нас поки що тихо, прямо рай в порівнянні з Підгайцями.
(Мирослав Кушнір, Невкоєне серце. Поезії, проза, матеріали до життєпису, упорядники Микола Дубас, Ігор Калинець (Львів: Галицька видавнича спілка, 2005), с. 401)
