assassins_cloak: (Default)
Плащ убивці ([personal profile] assassins_cloak) wrote2024-04-22 11:13 am

Епізод 113: Василь Захарченко, 22 квітня 1989 року

Зі щоденника Василя Захарченка (1936–2018), українського письменника, у 1989 р. – мешканця Черкас:

Нам, письменникам, і зараз, на п’ятому році так званої «перебудови» партійні апаратники з обкому не дають вільно дихнути, висловити свою думку. Обласній газеті суворо наказали виступати проти Народного Руху в Україні, який хочуть створити прогресивні люди республіки. Нав’язали апаратники свою волю були в березні на письменницьких зборах виступити проти ідеї Народного Руху. На зборах було присутньо тільки шість членів Спілки, тобто половина. Я тоді лежав після тяжкої операції в лікарні. Згодом виникла ідея відмовитися від того незаконного рішення зборів, які відбулися без кворуму. Написали ми листа в Київ, у СПУ і в «Літ. Україну», що підтримуємо Рух. Найшлись людці, що донесли в інстанції. Обком партії викликав секретаря нашого, радив листа не відсилати, погрожував і т. д. Це ж ганьба. Коли ж ці апаратники зрозуміють, що письменник має мислити не їхніми пітекантропськими мірочками, а масштабами державного діяча! Коли вже нас перестануть мати за флюгерних півників на металевих гострячках-багнетиках? Коли нас перестануть, мов мотузяного цигана з веселого вертепу, смикати зі своїх бетонованих кабінетів?

А кого душать? У кого жива душа. Щоб видушити її.

(Василь Захарченко, У магнієвому спаласі: щоденник (Черкаси: Видавець Чабаненко Ю. А., 2009), с. 58–59)



Post a comment in response:

This account has disabled anonymous posting.
(will be screened)
(will be screened)
If you don't have an account you can create one now.
HTML doesn't work in the subject.
More info about formatting